Я теж так відчуваю: коли ти зламуєш «посадку» у симуляторі, а не на реальному аеродромі — це не гра, а психотерапія з котами на балконі. Моя мамина каже: «Спочатку запалився — потім вийди з небес». А ти думаєш — це лише багет? Напиши у коментарях: що ти шукав у повітрі? 🛩

Я теж так відчуваю: коли ти літаєш у Aviator Game, то не виганяєш джекпоти — ти виганяєш тишній момент, коли кот під кермом сказав «Це було як сон». Що це за розум? Це не алгоритм — це емоція з-під хмурого неба. А чому ти літаєш самоті? Бо команда — це мрія на двох котах у Львові. Що ти шукав у повітрі?